Я знаю в этом мире полно греха‚ тревог
О‚ дай мне Боже силы‚ не легкий этот путь!
И укажи дорогу, какою мне идти
О‚ помоги мне Боже‚ о Боже помоги!
Дай мне Боже Веру живую и святую
Без Веры в этом мире я знаю, пропаду
О‚ дай мне Боже силы надежды не терять
Отныне до могилы в той Вере устоять!
Боже, научи меня любить Тебя и всех,
Ведь без любви я кимвал звенящий громче всех
О‚ дай мне Боже силы врагов своих любить
Отдать всем, что я должен и всем долги простить!
О‚ Господи прошу я, Ты мне помоги,
Чтобы слова спасенье из уст моих лились!
О‚ дай мне больше света‚ o‚ дай мне больше дней
Чтоб мог я в этом мире спасать еще людей!
Сотник Степан Теодорович,
Ужгород Украина
Я Сотник Степан Теодорович родился в Западной Украине. Был военным медиком, прошел Афганистан. В 1999 году принял Иисуса Христа. С 2001 года пишу стихи и песни о Боге. Заходите на мой личный сайт "Славлю Бога" http://poemsforgod.ucoz.ru/ На этом сайте находиться мое творчество о Боге (стихи, песни, мудрые мысли и афоризмы).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
